Подаємо три документи, почерпнуті з колишнього Центрального Архіву ЦК ПОРП (Варшава), які, в свою чергу, були передані йому з Лондонського архіву польського емігрантського уряду періоду другої світової війни.  

№ 809/УІ 4 серпня 1943 року.
На днях Крайова Політична Репрезентація має намір оприлюднити звернення до українців, що має служити підґрунтям для офіційних переговорів повноважного Представника Уряду у нашому краї з представниками українського громадянства.
У своїх попередніх розмовах з українцями рекомендуємо користуватись такими тезами нашої позиції:
1. Польський народ з розумінням ставиться до прагнень українців щодо незалежності. Якщо українцям пощастило би вибороти незалежність, то Польща була б готовою підтримувати з незалежною Україною дружні стосунки (будь то союз або співучасть України у федерації середньо-східної Європи).
2. Вихідною позицією для переговорів повинна стати теза про збереження кордонів до 1939 року. Східні землі Речі Посполитої, де живе змішане населення, повинні залишитись у складі Польщі, враховуючи, що поляки зробили великий вклад у розвиток економіки, культури, а також беручи до уваги, що цей регіон економічно тісно пов'язаний з Великопольщею. Українське населення, що залишиться у складі Польщі, користуватиметься рівними з поляками правами у сфері політичного, культурного та економічного життя...
3. Ми гарантуємо такі ж права українцям, якщо їм не вдасться здобути незалежність на землях на схід від Збруча.
4. З нашої сторони вимагаємо від незалежної України:
а) спільно з нами долати вікову ненависть українських мас до кресових поляків;
б) опрацювати спільну з нами програму діяльності на переломний етап;
в) утримуватись обом сторонам від співпраці з німцями.
(СА КС РSPR, zesp 24002, « 203 XV — 8, стор. 90).
(Переклад з польської).

У зв'язку з тим, що останнім часом німці своєю політичною поведінкою довели українську інтелігенцію до межі повного знищення, ОУН наказує всім вам негайно покинути свою службу у німців, надалі зв'язати долю з ОУН та перейти у збройне підпілля. Хто до 15 квітня цього року не залишить своєї посади і не вступить у контакт з ОУН, буде відданий до революційного трибуналу. 4 квітня 1943 року. Слава Україні — Слава Героям!
Ярослав ЧОРНОМОРЕЦЬ. (Переклад з польської)

На початку червня 1943 року німці організували на Волині польську поліцію. Вона була одягнута в однострої та озброєна. Поляки з радістю стали записуватися в поліцію... Крім того, німці перекинули на Волинь польські батальйони «Шуно»,що були утворені та вишколені в Дембіці поблизу Кракова, а німецьку жандармерію вивезли з краю. У Людвипольський район до с. Бистрич приїжджала одна рота «Шуно» та одна рота волинської польської поліції. Поліційні постерунки також розташовані і в інших районах, включаючи Янову Долину. Тепер в окрузі наступили нові порядки.
Любо дивитися на ті загони, хоч і в німецьких одностроях, як справно, з польською пісенькою на устах марширували вони. Бачивши це, українці опустили голови, а на їх обличчях можна було прочитати жах і приниження. Сиділи по домах, рідко появляючись на вулиці.
З самого початку поляки спалили Неміле. Через декілька днів оточили село Віллю, де перебувала банда (українців) і всіх до одного жителів розстріляли, а хати їхні було спалено. Деяким польським селянам німці дають зброю. Наприклад, Гута Степанська, що біля Костополя, впродовж 3 днів вела бої з великою масою українських бандитів... Тим часом польська партизанка росте і активно діє в районі Заріччя... Наш головний осередок знаходився у Старій Гуті. Там же перебував і штаб совєтських партизанів... Рота польської поліції майже кожного дня здійснює напади на села і ліси, знищуючи українські банди... Були випадки, коли на допомогу польській поліції приходили польські партизани і спільно громили банди. Таємно від німців польська поліція забезпечує зброєю наших партизан...
...Подібна ситуація склалася у Костопільському та Сарненському районах. Українські села горять, а люди тікають до лісу, копаючи для себе землянки. На такі землянки напали поляки в лісі поблизу с. Борщева Костопільського повіту. Там виявилося багато збіжжя, муки та іншої всячини. Бандити оборонялись заклято, але врешті решт повтікали, залишивши нам усе. Німці також користають з такої ситуації бо, спаливши село, забирають собі м'ясо і зерно.
(СА КС Р2РК, zesp. 2400 8 203 XV— 42 стор. 39—40).
(Переклад з польської).

---

---

[Зміст][Слово до читачів][За Україну, за її волю!] [Ми йшли до бою][Більшовики про українських повстанців] [Поляки про українських повстанців][Гітлерівці про українських повстанців][Війна на три фронти] [Указ Президента України]

www.uahistory.cjb.net

Попередня

Зміст

Наступна